Закупівля на грудень: скільки товару замовити, щоб не лишитись ні з порожньою полицею, ні з зайвим запасом
Листопад — місяць найбільшої закупівлі року, і найчастіша помилка в ній проста: потребу рахують за витратою спокійного жовтня, а продавати доведеться у грудні, який у магазині косметики витрачає товар у 1,8 раза швидше. Розбираємо, як рахувати потребу в днях запасу, на скільки масштабувати горизонт перед сезоном і як спершу перекласти надлишки між точками, а вже потім платити постачальнику.
Найбільша закупівля року робиться в листопаді, і найдорожча помилка в ній робиться одним числом. Потребу рахують за тим, як товар продавався останні тижні, тобто у спокійному жовтні, а продавати його доведеться у грудні. У магазині косметики, дані якого нижче, грудень два роки поспіль витрачав товар у 1,75–1,8 раза швидше за жовтень. Закупівля «на 30 днів» за осінньою витратою закінчується в середині грудня, і далі полиця порожня саме тоді, коли покупців найбільше.
Нижче — як рахувати потребу через запас у днях, на скільки масштабувати горизонт перед сезоном і як спершу забрати товар у сусідньої точки, а вже потім у постачальника.
Формула, з якої все починається
Потреба в товарі — це три числа. Витрата за день: скільки одиниць позиції продається в середньому за добу за обраний період. Горизонт: на скільки днів після закупівлі має вистачити запасу. Залишок: скільки вже лежить. Потреба дорівнює витраті за день, помноженій на горизонт, мінус залишок; якщо вийшло менше нуля, купувати не треба.
Так рахує звіт забезпечення запасами в LEX.Торгівля, і так само це рахується в будь-якій таблиці. Важливіша за формулу її побічна колонка: на скільки днів вистачить поточного залишку. Вона одразу показує, які позиції закінчаться раніше за горизонт, і саме вона підсвічена червоним.
Звіт дивиться назад, а продавати треба вперед
Витрата за день береться з минулого періоду, який закінчується вчора. Чим він довший, тим спокійніша середня: за 365 днів у ній уже є і торішній грудень, і літній провал. Але це все одно середня за рік, а не грудневий темп. Ось як виглядає різниця в розібраному магазині по категоріях, в одиницях на день.
| Категорія | Жовтень 2025 | Грудень 2025 | Множник |
|---|---|---|---|
| Догляд за обличчям | 22,2 | 42,6 | ×1,9 |
| Догляд за тілом | 24,9 | 42,6 | ×1,7 |
| Догляд за волоссям | 21,0 | 38,7 | ×1,8 |
| Декоративна косметика | 18,5 | 31,5 | ×1,7 |
| Манікюр і педикюр | 7,9 | 14,7 | ×1,9 |
| Парфумерія | 7,4 | 11,9 | ×1,6 |
| Подарункові набори | 1,8 | 3,0 | ×1,7 |
| Разом | 110,9 | 196,9 | ×1,8 |
Рік до того картина та сама: 100,5 проти 175,5 одиниць на день, множник 1,75. Це не випадковість одного сезону, а властивість магазину, яку описано в статті про сезонність продажів: грудень приводить удвічі більше покупців із тим самим кошиком. Тож і витрата зростає по всьому асортименту, а не лише по подарунках.
Поправка на сезон: не період, а горизонт
Період аналізу змінювати не варто: він і має бути довгим і спокійним. Поправку роблять горизонтом. Якщо грудень витрачає в 1,75 раза швидше, то 30 грудневих днів за середньою витратою — це 30 × 1,75 ≈ 52 звичайні дні. Саме таке число ставлять у поле «Забезпечити на», і звіт сам перерахує потребу по кожній позиції.
Різниця в грошах суттєва. У розібраному магазині на 1 листопада потреба на 30 днів за середньою витратою за рік — 205 позицій на 110 320 грн. На 51 день — 266 позицій на 361 170 грн. Друге число лякає, але саме воно відповідає грудню; перше залишить магазин без ходових позицій до свят.
Множник у кожного магазину свій, і рахується він за хвилину: кількість проданих одиниць за торішній грудень поділити на кількість за торішній жовтень. У звіті продажів обидва числа є в колонці «К-сть товарів». Якщо торішніх даних немає, краще взяти 1,5 і докупити в середині грудня, ніж взяти 1,0 і зустріти пік із порожньою полицею.
Спершу перемістити, потім купити
У мережі з двома і більше точками частина потреби закривається без постачальника. Те, що лежить на одній точці понад її власний запас на той самий горизонт, можна перевезти на іншу, де цього не вистачає. У статті про залежалий товар таких пар «товар × точка» у цьому магазині набралось 37 на 49 330 грн.
Режим «Переміщення, решта — закупівля» робить це автоматично. Спочатку він складає переміщення: першою товар отримує точка, яка його більше продає, а відправник віддає лише надлишок понад власний запас, тож у дефіциті не опиняється. Потім рахує закупівлю того, що лишилось непокритим. У розібраному магазині на той самий горизонт 51 день переміщення між точками закрили 6 970 грн потреби, і закупівля зменшилась із 361 170 до 354 200 грн. Небагато, але ці гроші не доведеться платити постачальнику, а товар, який лежав, почне продаватись. Запропоноване переміщення одразу потрапляє в колонку «Очікується» і зменшує потребу, тож при повторному формуванні звіту позиції не подвоюються. Як оформити саме переміщення, розібрано в статті про переміщення товару між точками.
Від звіту до документа
Із кожного блоку звіту створюється документ: надходження для закупівлі, переміщення для переміщення. Обидва створюються непроведеними, з поточною датою і коментарем «Чернетка зі звіту»; постачальник у надходженні «Невизначений», ціни з останньої закупівлі. Далі чернетку перевіряють, міняють постачальника і ціни, прибирають зайве і проводять уже в модулі надходжень. Це важлива деталь: звіт не купує нічого сам, він лише економить набір позицій руками.
Сума чернетки — це одразу і сума, яку доведеться заплатити або заборгувати постачальнику. Як вона лягає на розрахунки з ним і чому перед сезоном варто знати свій борг до копійки, є в статті про розрахунки з постачальниками.
Що звіт не зробить за вас
Не відрізнить ходовий товар від того, що просто лежить. Позиція без продажів має витрату нуль і потребу нуль, тож у закупівлю не потрапить, але і з полиці не зникне. Залежалий товар перевіряють окремо, до розрахунку.
Не знає про новинки. Товар, який продається місяць, має місяць історії, і за період 365 днів його витрата буде занижена в дванадцять разів. Для нових позицій або рахувати за коротким періодом, або ставити кількість руками.
Не знає, що товару фізично немає. Залишок береться з обліку; якщо він розходиться з полицею, потреба буде хибною в обидва боки. Перед великою закупівлею корисно пройти хоча б за коротким чек-листом інвентаризації по ходових категоріях.
Не вирішить, скільки везти за раз. Горизонт 52 дні — це загальна потреба грудня, а не обсяг одного замовлення. Якщо постачальник їздить щотижня, горизонт краще ставити як інтервал поставки плюс доставка, помножений на той самий сезонний множник, і повторювати розрахунок перед кожним замовленням. Так гроші не заморожуються на місяць уперед, а січень, у якому темп падає вдвічі, не починається із зайвого запасу.
Коли метод не працює
Для магазину без торішнього сезону множника немає, і будь-яке число буде припущенням; тут чесніше взяти помірне значення і планувати докупівлю. Для акційного товару середня за рік нічого не каже: продажі під акцію рахують окремо, за минулими акціями, а не за середньою. І для позицій із дуже рідкими продажами, як дорога парфумерія з однією штукою на квартал, потреба в днях виходить шумною: один проданий флакон змінює витрату вдвічі. Такі позиції зручніше тримати на фіксованому мінімумі, а не рахувати через горизонт.
Коротко
Потреба в товарі — витрата за день, помножена на горизонт, мінус залишок. Перед груднем витрату беруть за довгий спокійний період, а горизонт множать на свій сезонний коефіцієнт: у розібраному магазині це 1,75–1,8, і 30 днів грудня перетворюються на 51–54 дні запасу. Спочатку переміщення між точками, потім закупівля решти, і все це чернетками, які ще треба перевірити. Звіт забезпечення запасами в LEX.Торгівля рахує це в один клік; на яких тарифах він доступний, видно на сторінці тарифів.
Часті питання
Як порахувати, скільки товару закупити на місяць?
Через витрату за день і запас у днях. Витрата за день — скільки одиниць позиції продається в середньому за добу за обраний період. Потреба — витрата за день, помножена на кількість днів, на які треба забезпечити запас, мінус поточний залишок. Якщо залишок більший за потребу, купувати не треба. Так рахує звіт забезпечення запасами, і так само це рахується в таблиці.
За який період брати середню витрату перед сезоном?
Чим довший період, тим стабільніша середня і тим менше в ній випадкових тижнів; 90–365 днів для магазину з річною історією — нормальний вибір. Але будь-який період, що закінчується вчора, описує спокійний осінній темп, а не грудневий. Тому поправку на сезон роблять не періодом аналізу, а горизонтом: на скільки днів забезпечити запас.
Чому на грудень треба закуповувати більше, ніж показує звіт на 30 днів?
Бо звіт множить середню витрату минулих місяців на 30 днів, а грудень продає швидше. У розібраному магазині грудень два роки поспіль витрачав товар у 1,75–1,8 раза швидше за жовтень, і це в усіх категоріях, від 1,5 до 1,9. Тридцять грудневих днів за жовтневою витратою — це 51–54 звичайні дні, і саме таке число треба ставити в горизонт.
Чи треба замовляти весь грудневий запас одразу?
Ні, якщо постачальник їздить щотижня. Краще рахувати горизонт як інтервал поставки плюс час на доставку, але вже з грудневим множником, і повторювати розрахунок перед кожним замовленням. Одноразова закупівля на весь місяць заморожує гроші і збільшує ризик залишитись із зайвим запасом у січні, коли темп падає вдвічі.
Що робити, якщо в однієї точки товар лежить, а в іншої закінчується?
Спочатку перемістити, потім купувати. Надлишок точки — це все, що лежить понад її власний запас на той самий горизонт, тож відправник не опиниться в дефіциті. Режим «Переміщення, решта — закупівля» у звіті робить це автоматично: спершу складає переміщення між точками, а потім рахує закупівлю лише того, чого не вистачило всій мережі.
Як не закупити зайвого?
Перед розрахунком вивести з нього залежалий товар: позиції без продажів за квартал і ті, запасу яких уже вистачає на пів року. Їхня витрата за день близька до нуля, тож звіт їх і не запропонує, але перевірити варто. І не брати в горизонт більше, ніж реально продасться до наступної поставки: зайвий запас у січні коштує стільки ж, скільки порожня полиця в грудні.
