Метод FIFO (ФІФО): як рахується собівартість, коли товар приходить за різними цінами
Та сама пляшечка олії коштувала магазину 80, 90 і 100 грн — залежно від партії. Яку з цих цифр списати в собівартість при продажу? FIFO відповідає на це питання чергою партій, і від відповіді напряму залежить, який прибуток ви побачите у звіті.
У магазині косметики на полиці стоїть олія для волосся. У лютому її закуповували по 80 грн, у червні — по 90, у серпні — по 100. Роздрібна ціна одна — 180 грн. Покупець бере одну пляшечку. Скільки магазин щойно заробив: 100, 90 чи 80 гривень?
Відповідь залежить від того, з якої закупівлі спишеться собівартість. Саме це питання вирішує метод FIFO — і від нього напряму залежить цифра прибутку, яку ви побачите у звіті.
Черга партій: як працює метод ФІФО
FIFO — First In, First Out, «перший прийшов — перший пішов». Кожна закупівля утворює окрему партію зі своєю ціною і своїм місцем у черзі за датою. При продажу собівартість списується з найстаршої партії, яка ще не вичерпана; коли вона закінчується — черга переходить до наступної.
В українських текстах цей самий метод часто пишуть кирилицею — ФІФО, «метод ФІФО», зрідка «фіфо метод». Це одна й та сама абревіатура, різниці в суті немає: FIFO і ФІФО означають ту саму чергу партій за датою надходження.
На прикладі тієї самої олії. Припустімо, на складі лишилось 3 шт із партії по 90 грн, а щойно прийшло 9 шт по 100. Продаємо 5 шт:
| Звідки списується | Кількість | Собівартість |
|---|---|---|
| Партія по 90 грн (старіша) | 3 шт | 270 грн |
| Партія по 100 грн (новіша) | 2 шт | 200 грн |
| Разом за 5 шт | 5 шт | 470 грн |
Не 450 (усе по 90) і не 500 (усе по 100) — рівно 470, бо продаж «доїв» стару партію і почав нову. Черга йде строго за датою і часом документів: що раніше товар прийшов, то раніше його вартість піде у витрати.
Важлива деталь: це облік, а не правило викладки. Фізично покупець бере будь-яку пляшечку з полиці — облік усе одно спише найстаршу партію. Ротація товару за терміном придатності (FEFO) — окрема практика для роботи з простроченням, і з обліковою чергою вона не пов'язана.
Чому не «остання ціна» і не середня
Найінтуїтивніший спосіб — рахувати собівартість за останньою ціною закупівлі. Він і найоманливіший: у прикладі вище «остання ціна» — 100 грн, але дві третини проданого фактично коштували магазину по 90. Списуючи все по 100, ви занижуєте прибуток за старий запас сьогодні — і потім не можете пояснити, звідки у звітах взялася різниця.
Середньозважена собівартість — легальний і робочий метод, у якого є своя перевага: одна цифра на товар, без черги партій. Але вона розмиває картину саме тоді, коли ціни закупівлі рухаються: після подорожчання середня ще довго «пам'ятає» старі дешеві партії, і маржа виглядає кращою, ніж буде за фактом наступної закупівлі. FIFO чесніший у динаміці: щойно стара партія вичерпана, собівартість у звітах стрибає до нової реальності.
Порівняння всіх методів — FIFO, LIFO, середньозваженої — окрема тема, розібрана в статті про методи обчислення прибутку від продажу товарів. Тут важливий підсумок: для роздробу з партіями за різними цінами FIFO дає собівартість, яку можна простежити до конкретної накладної.
Партія народжується в накладній
У обліковій системі партія з'являється в момент проведення документа надходження — з нього береться і ціна, і дата, за якою партія стає в чергу.
Черга партій ведеться окремо по кожному складу. Для мережі з кількох магазинів це означає, що та сама позиція може мати різну поточну собівартість у різних точках — залежно від того, які партії туди приходили і як швидко розпродувались.
А коли товар передають між магазинами, собівартість переїжджає разом із ним: партія, що приїхала переміщенням, зберігає свою ціну закупівлі й стає в чергу нового складу за датою переміщення. Ніяких ручних перерахунків на приймаючій стороні.
Де побачити результат
Підсумок роботи FIFO видно у звіті маржинальності: по кожній позиції — актуальна собівартість на дату і відсоток маржі при чинній роздрібній ціні.
Зверніть увагу на сам факт: у звіті по олії стоїть 100 грн, хоча пів року тому та сама позиція коштувала магазину 80. Це не помилка, а рівно те, що має показувати FIFO — старі дешеві партії продані, їхній прибуток уже зафіксований у минулих продажах, а наступна продана пляшечка піде за собівартістю чинної партії.
Практичний наслідок для ціноутворення: якщо закупівля дорожчає, а роздрібна ціна стоїть на місці, маржа тане не поступово, а сходинками — у момент, коли вичерпується чергова стара партія. Слідкувати за цим зручніше через звіт, ніж перераховувати вручну — детальніше про зв'язок маржі зі знижками є в статті про вплив знижки на прибуток.
Типові помилки, які псують собівартість
Продаж в обліку раніше за прихід. Якщо чек проведений, а накладна на цей товар ще ні (або датована пізніше), у момент продажу черга партій порожня — і система спише цю кількість за собівартістю нуль. Маржа у звіті стане святково завищеною. Це сигнал про помилку в даних: додайте надходження чи поправте дату, і собівартість перерахується.
Мінусові залишки. Той самий механізм у хронічній формі: якщо в магазині звикли продавати «в мінус» і оприбутковувати потім, частина продажів системно йде за нульовою собівартістю, і звітам по прибутку вірити не можна.
Редагування давніх документів без потреби. Зміна дати чи ціни у старій накладній перебудовує чергу партій від точки зміни — разом із собівартістю всіх пізніших продажів цього товару. Перерахунок відбувається автоматично, але цифри прибутку за закриті періоди після такої правки вже не збігатимуться з тим, що ви бачили раніше.
Очікування, що FIFO «виправить» погану дисципліну документів. Метод сумлінно рахує те, що є в даних. Якщо дати документів не відповідають реальному руху товару, черга партій вишикується неправильно — акуратно порахована собівартість буде акуратно неправильною.
Коли різниця методів не варта уваги
Якщо ціни закупівлі стабільні місяцями, ФІФО, середня і «остання ціна» дадуть майже однакові цифри — і перейматися вибором методу немає сенсу. Різниця стає грошима тоді, коли закупівля дорожчає або дешевшає відчутно: у прикладі з олією ціна за пів року зросла з 80 до 100 грн, на чверть. Саме в такі періоди метод обліку визначає, наскільки чесний прибуток ви бачите.
Коротко
FIFO списує собівартість із найстаршої невичерпаної партії — тому кожен продаж можна простежити до конкретної накладної, а звіт маржинальності показує реальну, а не усереднену картину. Метод не вимагає нічого рахувати вручну, але вимагає дисципліни дат у документах: черга партій вірить даті, а не тому, «як було насправді». Подивитись, як це влаштовано в LEX.Торгівля, можна на сторінці тарифів.
Часті питання
Як правильно: FIFO чи ФІФО?
Це одна абревіатура в двох написаннях. Оригінал англійський — FIFO, First In First Out; в українських текстах трапляється кириличне «ФІФО» або «метод ФІФО». Жодної різниці в суті методу немає: обидва позначають списання собівартості з найстаршої партії.
Що означає FIFO простими словами?
First In, First Out — «перший прийшов, перший пішов». Кожна закупівля товару утворює окрему партію зі своєю ціною, і при продажу собівартість списується з найстаршої партії, що ще не вичерпана. Коли вона закінчується, черга переходить до наступної.
FIFO — це про фізичне переставляння товару на полиці?
Ні, це метод обліку собівартості, а не правило викладки. Фізично покупець може взяти будь-яку пляшечку — облік усе одно спише собівартість із найстаршої партії. Ротація товару на полиці за терміном придатності — окрема практика (FEFO), яка з обліковим FIFO не пов'язана.
Чому не рахувати собівартість за останньою ціною закупівлі?
Тому що на полиці в цей момент може лежати товар зі старіших, дешевших партій. Якщо списувати все за новою ціною, прибуток за проданий старий запас буде занижений, а вартість залишку — завищена. FIFO прив'язує кожен продаж до реальної партії, з якої товар фактично «пішов» в обліку.
Що стається із собівартістю при переміщенні товару між магазинами?
Вона переїжджає разом із товаром. Партія, передана з одного складу мережі на інший, зберігає свою ціну закупівлі й стає в чергу партій на новому складі за датою переміщення — рахувати її заново чи вводити вручну не потрібно.
Що буде, якщо продаж в обліку оформлений раніше за прихід товару?
У момент продажу черга партій порожня, і система спише цю кількість за собівартістю нуль — маржа у звіті виявиться завищеною. Це не поломка методу, а сигнал про помилку в даних, які треба виправити — додати надходження або поправити дату документа, і собівартість перерахується автоматично.
Чи перераховується собівартість, якщо документ виправили заднім числом?
Так. Зміна, проведення чи видалення документа запускає автоматичний перерахунок партій по зачепленому товару від дати зміни — вручну нічого перераховувати не треба. Це ще одна причина не редагувати давні документи без потреби: разом із ними зміняться собівартість і маржа вже проданого.
